Йому був лише 21 рік. Подивіться йому в очі та запам’ятайте. І покажіть всім, які молоді хлопці помирають на війні, зберігаючи наш сон.

Йому був лише 21 рік. А коли його не стало у бою, то лежав він на холодному снігу Дуги того страшного ранку грудня цього року, 18 числа.

Подивіться йому в очі та запам’ятайте. І покажіть всім, які молоді хлопці помирають на війні, зберігаючи наш сон.

Микита Олександрович Яровий (позивний «Шайтан») народився 02.02.1995 року у селищі міського типу Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області.

Закінчив Новомосковський колегіум №11, потім вступив до Національної Академії Сухопутних Військ ім. Петра Сагайдачного у Львові.

Військовим Микита забажав стати, коли навчався у 9 класі, хоча його вчитель із захисту Вітчизни, підполковник, щиро вірив, що хлопець ним не буде, а якщо і вступить до Академії, то вилетить. Микита довів зворотнє, у майбутньому ставши одним з найкращих молодих офіцерів.

Ним дуже пишалася його мати, своїм сином, який мав дещо екзотичний вигляд через те, що вона була кореянкою, а батько — українцем. Дівчата дуже любили цього юнака, який ще до всього того мав творчі таланти — співав, грав на гітарі, приймав у часть у шкільних танцях (мати в нього хореограф).

Микита Олександрович завжди був позитивним і з почуттям гумору, дуже цілеспрямованим і активним. Після закінчення Академії за прискореним курсом, він підписав із ЗСУ контракт та у квітні 2016 року був доправлений на війну.

Лейтенант, командир 3-ї роти 1-го батальйону 54 окремої механізованої бригади.

Він був адекватним, серйозним та справжнім командиром, а якщо враховувати вік, то це була надія та перспектива нашої армії. Командував ВОПом, який знаходився прямо перед «кікіморою» (ворожим опорником).

Загинув 18 грудня на Світлодарській дузі під час найпотужнішої за останній час атаки ворога на наші позиції. Його тіло не могли забрати з поля бою через шквальний вогонь, потім його забрала ворожа сторона.

Тільки через тиждень тіло цього бідного хлопця було передане нашим.

Невідомо, коли його поховають, про це буде повідомлено пізніше.

У нього залишились мати та молодший брат.

Запам’ятайте цього молодого хлопця, цього офіцера, який був відданим солдатом своє країни.

Йому був лише 21 і він до смерті захищав Україну на Дузі того страшного ранку грудня, 18 числа.

Facebook Комментарии
Загрузка...