Історія «маленької» медсестри, яка торкнеться вашої душі: обстріли були такими, що земля ходором ходила

Як дівчинка стала рятувати українських військових

У батальйоні її називають «Бусинкою». І цей позивний повністю відповідає зовнішності та характеру тендітної та відкритої медсестри Феріде.

Про це зазначає «24 Канал».

Відомо, що медичній сестри всього навсього 22 року, з них більше двох вона вже на війні рятує українських воїнів.

Наразі вже відомо, що Феріде перебуває всього за кількасот метрів від ворожих позицій, проте і там створила
домашній затишок.

Так, вона розповіла, що сама родом із Генічеська, проте після закінчення навчання у медичному коледжі пішла на фронт після зустрічі з воєнкомом.

«Я родом із Генічеська. Коли закінчувала медичне училище, до нас прийшов воєнком і розповів, що в армії не вистачає медиків. І ми з подружкою вирішили спробувати військову практику. Спочатку було складно, а потім я звикла», – розповідає Бусинка.

Крім того вона розповіла, що батьки не відразу підтримали її бажання піти до лав української армії. Проте згодом вони зрозуміли, що це невідворотньо та повністю її підтримують, проте й переживають.

«Коли я сказала батькам, що збираюся до армії, вони ціле літо відмовляли, просили передумати. Але я стояла на своєму. Спочатку доводилося обманювати, що ми не в зоні АТО, а десь у Запоріжжі. Тато за цей час дуже посивів. Зараз вони теж не знають, де саме я перебуваю. Так, рідні підтримують, але більше – переживають. У мене є ще три молодші сестри та брат, який вчиться у кадетському училищі. Але, чесно кажучи, я би не хотіла, щоб він потрапив на війну», – говорить дівчина.

Феріде також розповіла, що мометами обстріли нагадували просто пекельну драму. Адже бойовики місцями накривали українські позиції без жлодної моралі, обстрілюючи позиції медичних частин та автомобілів.

«Так, бували моменти, коли обстріли були такими, що земля ходором ходила. Але мені більше страшно не за себе, а за хлопців. Вони мені як рідні. Я тепер розумію почуття батьків. Та за весь період служби у мене не було серйозних поранених, і цьому дуже рада, – каже Феріде. – Як до мене ставляться побратими? Як до сестри, хто старший – як до доньки. У всьому допомагають. Якщо ти робиш свою роботу, то ставлення відповідне. Ще ніколи не чула, щоб хтось сказав, що мені тут не місце», — додала дівчина.

Facebook Комментарии
Загрузка...